2. Функція. Область визначення функції
2.1 Область визначення функції
Для багатьох функцій можна знайти такі значення \(x\), при яких функція втрачає всякий зміст. "Втрачає зміст" - тут означає, що з таким "іксом" просто неможливо виконати якусь математичну дію. Так, наприклад, для функції \(y=\frac{3}{x-2}\), неприпустимим значенням аргументу є число \(2\). Справді, підставляючи у вираз замість ікса число \(2\), отримаємо, що \[y(2)=\frac{3}{2-2}=\frac{3}{0}.\] А на нуль ділити не можна. Ми отримали безглуздий вираз. Отже, аргумент даної функції не може набувати значення \(x=2\). Говорять, що функція \(y=\frac{3}{x-2}\) є не визначеною для \(x=2\).
Всі інші числа можуть бути значеннями аргументу. Якраз вони і утворюють область визначення функції.
- Областю визначення функції
- називають сукупність усіх допустимих значень аргументу функції.
Область визначення функції позначають \(D\). Для розглянутого вище прикладу маємо, що число \(2\) є недопустимим значенням аргументу. Тому область визначення функції – всі числа крім \(2\). Проміжком це можна записати так: \(D=(-\infty; 2)\cup(2; +\infty) \).
2.2 Як знаходити область визначення
Розв'язувати завдання на знаходження області визначення функції не так уже і важко. Такі задачі дуже подібні до знаходження ОДЗ (області допустимих значень) для рівнянь і нерівностей.
Розглянемо окремі випадки, як знаходити область визначення функції в залежності від того, яким виразом задана її формула. Основне, що треба пам'ятати:
- Вираз у знаменнику дробу не може дорівнювати нулю (бо на нуль ділити не можна);
- Вираз під знаком квадратного кореня не може бути від’ємним.
Отже, розглянемо ключові моменти , що виникають при знаходженні області визначення функції:
Функція задана многочленом (немає ділення на \(x\) і іксів під коренем)
Якщо функцію задано виразом, який є многочленом, то вона визначена для всіх дійсних чисел.
Наприклад \(y=3x^4-2x+5\).
У цьому випадку область визначення — всі дійсні числа. \(D=(-\infty; +\infty)\).
Функція задана дробово-раціональним виразом (є змінна \(x\) в знаменнику)
Наприклад \(y=\frac{3x+1}{2-x}\).
Тут маємо ікса, що входить до виразу в знаменнику дробу. Оскільки риска дробу позначає дію ділення, то для таких функцій вступає в силу правило "на нуль ділити не модно не можна".
Область визначення таких функцій шукаємо так:
- Прирівнюємо знаменник до нуля.
У нашому прикладі пишемо \(2-x=0\). - Розв'язуємо отримане рівняння.
У нас \(x=2\) - Записуємо відповідь, виключивши отриманий корінь із проміжку
\((-\infty; +\infty)\).
У нашому прикладі: \(D=(-\infty; 2)\cup(2; +\infty)\).
Функція містить змінну \(x\) під знаком кореня
Наприклад \(y=\sqrt{3-x}\).
Тут час пригадати, що серед дійсних чисел корінь з від'ємного числа не добувається. Тобто, вираз під знаком кореня не може бути від'ємним. Тому треба переписати підкореневий вираз і покласти його \(\geqslant 0\).
У нашому прикладі рівняння функції \(y=\sqrt{3-x}.\) Це означає, що \(3-x \geqslant 0 \).
Розв'язок отриманої нерівності і дає нам область визначення функції.
\(D=(-\infty; 3]\)
Коли корінь знаходиться у знаменнику, слід врахувати і те, що на нуль ділити не можна.
Наприклад:
\(y=\frac{3-x}{\sqrt{5-x}}\)
враховуємо, що корінь — у знаменнику, тому \(5-x>0\) (ставимо знак "строго більше", щоб не отримати нуля у знаменнику).
\(D=(-\infty; 5).\)
Функція містить змінну \(x\) і під знаком кореня, і під рискою дробу
Наприклад: \(y=\frac{5-\sqrt{7-x}}{2x-10}\)
Шукаючи область визначення таких функцій, слід враховувати обидва випадки: 1) виключаємо ті "ікси", при яких знаменник перетвориться на нуль; 2) розв'язуємо нерівність, яку отримали, записавши що вираз під знаком кореня більший або дорівнює нулю.
Для функції \(y=\frac{5-\sqrt{7-x}}{2x-10}\) маємо:
1) Записуємо, що вираз під коренем невід'ємний:
\(7-x \geqslant 0;\)
\(-x \geqslant -7;\)
\(x \leqslant 7.\)
Розв'язком цієї нерівності є проміжок \((-\infty; \text{ }7].\)
2) Шукаємо \(x\), при якому знаменник перетворюється на нуль:
\(2x-10=0;\)
\(2x=10;\)
\(x=5.\)
Щоб вказати відповідь, виключаємо \(x=5\) з проміжку \((-\infty; \text{ }7]:\)
\(D=(-\infty; 5)\cup(5; 7].\)
Ще складніший випадок (рівень «Джедай» :) )
Розглянемо ще один приклад.
Знайти область визначення функції \(y=\sqrt{7-4x}+\frac{3+2x}{5\sqrt{21+7x}}.\)
Розв'язання:
\[y=\sqrt{7-4x}+\frac{3+2x}{5\sqrt{21+7x}}\]
Рівняння даної функції містить два корені, при чому другий корінь знаходиться у знаменнику дробу. Для кожного із підкореневих виразів запишемо відповідну нерівність: \(7-4x \geqslant 0\) і \(21+7x > 0\). Для першого — нестрогу, для другого — строгу (бо якщо він дорівнюватиме нулю, то знаменник дробу теж буде нулем). Оскільки обидві нерівності мають виконуватися одночасно, об'єднаємо їх у систему: \[\left\{ {\begin{array}{*{20}c}{7 - 4x \geqslant 0,} \hfill \\{21 + 7x > 0;} \hfill \\\end{array}} \right.\] Розв'яжемо цю систему:\[\left\{ {\begin{array}{*{20}c}{- 4x \geqslant -7,} \hfill \\{7x > -21;} \hfill \\\end{array}} \right. \Rightarrow \left\{ {\begin{array}{*{20}c}{x \leqslant 1{,}75,} \hfill \\{x > -3.} \hfill \\\end{array}} \right.\]
Покажемо розв'язок системи на числовій прямій:
За даним малюнком запишемо відповідь: \(D=(-3; \text{ }1{,}75].\)
Щоб закріпити знання про область визначення функції та отримати практичні навички, пройдіть тренувальне тестування з цієї теми.
< Попередня тема Наступна тема >
Весь процес розв'язку цих завдань можна вкласти всього у три кроки: